Бетасерк, збільшуючи прекапілярний кровотік, покращує мікроциркуляцію та, пригнічуючи активність ферменту діаміноксидази, блокує розпад ендогенного гістаміну. Передбачається, що бетасерк підвищує у стовбурі мозку рівень серотоніну, що знижує чутливість вестибулярних ядер.
Препарат не впливає на рівень артеріального тиску та частоту серцевих скорочень, не викликає звикання. Бетасерк не має седативного ефекту, тому не перешкоджає становленню вестибулярної компенсації, що особливо важливо у хронічних випадках запаморочення.
водянка лабіринту внутрішнього вуха, вестибулярні та лабіринтні порушення (включаючи запаморочення, шум та біль у вухах, головний біль, нудота, блювання, зниження слуху), вестибулярний неврит, лабіринтит, доброякісне позиційне запаморочення (в т.ч.