Для своєчасного виявлення побічних ефектів АЕП перед прийомом епілептолога необхідно проведення загального аналізу крові (з лейкоцитарною формулою та тромбоцитами) та біохімічного аналізу крові (загальний білок, глюкоза, АЛТ, АСТ, лужна фосфатаза, білірубін, креатинін, сечовина, амілаза, натрій, калій, кальцій).
У хворих на скроневу епілепсію на відміну від псевдосудом підвищений рівень АКТГ та кортизолу у крові, вміст яких нормалізується після скроневої лобектомії [44].
Наприклад, за допомогою аналізу крові можна виявити інфекції, генетичні захворювання та деякі інші порушення та стани, які можуть стати причиною судомних нападів [1].
Діагностування епілепсії передбачає низку процедур, які зазвичай включають аналіз крові, електроенцефалографію (ЕЕГ), комп'ютерну томографію (КТ) та/або магнітно-резонансну томографію (МРТ). Дані методи дозволяють лікарю виявити причину епілепсії, а також визначити тип нападу2.