Дитячий церебральний параліч – широке поняття, що поєднує групу рухових розладів, що прогресують на фоні пошкодження мозкових структур у перинатальному періоді. Для патології характерні порушення інтелекту, розлади психіки, порушення ходи та координації рухів.
Основними синдромами мовних розладів у хворих на ДЦП є: дизартрія (58%), заїкання (18%), алалія (5%), ринолалія (3%), дисграфія (2%), дислексія (1%) [12].
При ДЦП у 6-23% випадків може погіршуватися слух (при гіперкінетичній формі – у 60%), що є однією з провідних причин затримки мовного розвитку, а у тяжких випадках – загального недорозвинення мови [26, 28], причому надалі у таких дітей відзначаються труднощі при навчанні читання та письма.
При ДЦП мовні розлади ускладнюють спілкування дітей з оточуючими і негативно позначаються на їх розвитку. При ДЦП зазначається затримка та порушення формування всіх сторін мови: лексичної, граматичної та фонетико-фонематичної.