Дослідження на тваринах показали, що такі препарати, як фенобарбітал, хлорпромазин, діазепам та антагоністи АКТГ, уповільнюють вестибулярну компенсацію та затримують відновлення [12].
Медикаментозне лікування вестибулярних порушень включає застосування препаратів із групи антихолінергічних, антигістамінних препаратів, групи бензодіазепінів. Використовуються також симптоматичні препарати, наприклад, церукал. Для лікування запаморочення останнім часом застосовується такий препарат, як бетасерк.
В цілому компенсація статичного дефіциту, як правило, відбувається протягом кількох днів чи тижнів, в той час як компенсація динамічних розладів має тенденцію до незавершеності та здійснюється протягом більш тривалого часу.
В даний час для усунення гострого нападу вестибулярного запаморочення застосовують антиеметики та вестибулярні супресанти, Використання яких обмежено кількома днями, т. К. Препарати уповільнюють формування компенсаторних механізмів при гострому периферичному пошкодженні вестибулярного аналізатора.