Існує три основні стадії стресу: стадія тривоги, стадія адаптації та стадія виснаження.
Гостра реакція на стрес може супроводжуватися або подальшим ухиленням від навколишньої ситуації (аж до дисоціативного ступору), або ажитацією та гіперактивністю. Часто присутні вегетативні ознаки панічного стану (тахікардія, гіпервентиляція, оніміння, парестезії, сильне потовиділення, почервоніння).
Стрес, що негативно впливає на організм, як і сама реакція організму на нього, називається дистресом, тоді як позитивний вплив стресу – еустресом.
Спостереження Сільє Ганс Сельє вважається родоначальником теорії біологічного стресу. У своїх дослідженнях Сельє зауважив, що організм пристосовується до зовнішніх стресорів з погляду біологічної моделі, яка намагається відновити та зберегти внутрішній баланс.