Класифікація черепно–мозкових травм ЧМТ поділяються на види: струс головного мозку; забій головного мозку (легкий, середній, тяжкий); здавлення головного мозку (з забиттям і без), викликане гематомою або гідромою, кістковими уламками, набряком-набуханням або пневмоцефалією.
забій головного мозку
Забій головного мозку (лат. contusio cerebri) черепно-мозкова травма, при якій відбувається ураження безпосередньо тканин головного мозку, завжди супроводжується наявністю вогнища некрозу нервової тканини. Найчастіше вогнища пошкодження розташовуються в області лобових, скроневих та потиличних часток.
https://ua.wikipedia.org › wiki › Ушиб_головного_мозга
Травма голови буває закритою та відкритою. Закритий тип характеризується травмами головного мозку через кістки та тканини черепа, і іноді супроводжується закритим переломом кісток черепа. В останньому випадку – це закрита черепно-мозкова травма. Сюди можна віднести і пошкодження м'яких тканин черепа без перелому кісток.
До черепно-мозкової травми легкого ступеня тяжкості відносяться струс головного мозку та забій головного мозку легкого ступеня тяжкості. Закритою черепно-мозковою травмою (ЗЧМТ) називається черепно-мозкова травма (ЧМТ), при якій м'які тканини голови та апоневроз черепа залишаються неушкодженими..
Загальноприйнято визначати тяжкість ЧМТ по ШКГ:
- 14 або 15 – ЧМТ легкої тяжкості
- від 9 до 13 – ЧМТ помірною тяжкості
- від 3 до 8 – важка ступінь ЧМТ