Кожна з вимірюваних різниць потенціалів електрокардіографії називається відведенням. Відведення I, II та III накладаються на кінцівки: I – права рука (-, червоний електрод) – ліва рука (+, жовтий електрод), II – права рука (-) – ліва нога (+, зелений електрод), III – ліва рука (-) – ліва нога (+).
У кардіологічній практиці найбільш поширені 12 наступних відведень: I, II та III стандартні відведення Ейнтховена (див.), посилені відведення aVL, aVR та aVF Гольдбергера (див.) та 6 прекардіальних відведень (див.) Вільсона.
Запис проводиться у відведеннях V3R, V4R, VSR, V6R. Ці відведення використовуються для виявлення осередкових змін правого шлуночка, гіпертрофії правого шлуночка та при правосторонньому розташуванні серця у грудній клітці.
Різні ЕКГ-відведення допомагають нам розглянути серце з різних боків. Відведення від кінцівок (стандартні I, II, III + посилені aVR, aVL, aVF) дозволяють побачити сторони серця тільки у фронтальній площині: ліву, праву та нижню (верхня нас цікавить менше, тому що зверху у серця передсердя та великі судини) .