Яким шляхом досліджують функцію зорового аналізатора?

Офтальмоскопія – найбільш поширене обстеження за допомогою щілинної лампи, під час якого проводиться огляд очного яблука та придаткового апарату ока. Проводиться з метою діагностики захворювань рогівки, райдужки, кришталика та склоподібного тіла.

Електрофізіологічні методи дозволяють об'єктивно оцінити функціональний стан зорового аналізатора на рівні різних шарів і нейронів сітківки та зорового шляху та використовуються для діагностики різних захворювань сітківки та зорового шляху.

Офтальмоскопія – Найпоширеніший безконтактний метод у діагностиці очних захворювань. Лікар оглядає очне дно, сітківку та судини ока, використовуючи спеціальне обладнання – офтальмоскоп або фундус-лінзу.

Дослідження повік проводять за допомогою звичайного огляду та пальпації, при цьому звертають увагу на їх форму, положення та напрям зростання вій, стан війного краю, шкіри та хряща, рухливість повік та ширину очної щілини.