Чутливий до червоного світла опсин кодується в людини геном OPN1LW. Інші опсини людини кодують гени OPN1MW, OPN1MW2 та OPN1SW, перші два з них кодують білки, чутливі до світла із середніми довжинами хвилі, а третій відповідає за опсин, чутливий до короткохвильової частини спектру.
На думку фахівців, успадковується хороший зір, а фізіологічна схильність до нього. Також, як, наприклад, колір волосся, очей, форма обличчя передається у спадок, так і розмір очного яблука або властивості кришталика.
Варто прояснити, що з аболення як таке не передається, а успадковується генетична схильність до нього. Звичайно, якщо проблеми із зором є в обох батьків, то ймовірність їхнього прояву у дітей вища – приблизно 50%, якщо тільки в одного, близько 25-30%.
Гіпотеза, яка може пояснити цей феномен, така: якщо літня людина погано бачить, вона виявляє менше фізичної та розумової активності. Він менше напружує тіло і мозок не тільки у складних діях на кшталт роботи на комп'ютері чи рукоділлі, але навіть у простій – у прогулянках, читанні.