У ній, на відміну інших наук, закони мислення вивчаються з боку форми думок, а не їхнього змісту. Логіка вивчає такі форми думки, і навіть їх вербальні, символьні (знакові) уявлення, які у коректному відношенні (істинності, випадковості, можливості, потреби тощо. буд.)
Логіка – це особливість мислення, заснована на причинно-наслідковому аналізі та раціональному пізнанні світу. На відміну від емоцій, логічне мислення спирається лише на аргументи та аргументи. Його ще називають аналітичним мисленням.
Логічне мислення – це розумовий процес, в якому людина оперує наявними знаннями для отримання конкретного висновку і якому притаманні такі ознаки, як обґрунтованість, послідовність та зв'язність.
Логіка – це філософська дисципліна про форми, в яких протікає мислення, наука про закони правильного мислення або наука про закони, яким підкоряється правильне мислення. Таким чином, логіка по суті досліджує закони мислення.