Деперсоналізація – це у звичному сенсі втрата себе; коли не можеш зрозуміти, що ти за людина. Відновлення після цього призводить до переосмислення життєвих установок. Наприклад, у минулому я обмежував себе, намагався відповідати уявленням, диктованим суспільством.19 січ. 2023р.
Тривалий стан деперсоналізації дуже небезпечний, він може викликати думки про суїцид. Стан деперсоналізації у деяких випадках супроводжується дереалізацією (порушення сприйняття та пам'яті). Відмінність деперсоналізації від галюцинацій та ілюзій у цьому, що довкілля визначається правильно.
Нерідко це призводить до посилення тривоги та появі нав'язливих ідей, що сприяє погіршенню симптоматики. Людина з синдромом деперсоналізації-дереалізації завжди усвідомлює необ'єктивність своїх відчуттів. Почуття дійсності диференціює цей синдром від психотичних розладів.
З'являється відчуття, ніби божеволієш. Це заважає стосункам та роботі, лякає і навіть обмежує повноту життя: стає складно сконцентруватися на повсякденних справах, виникає почуття безнадійності, посилюється тривожність та депресія. Часто дереалізацію згадують разом із деперсоналізацією.