Ільїн написав понад 50 книг та понад тисячу статей російською, німецькою, французькою та англійською мовами. Найбільш відомі: праці з юриспруденції та права, у тому числі: «Про сутність правосвідомості» (написано у 1919, опубліковано у 1956), «Загальне вчення про право та державу» (опубліковано у 1915);
Іван Ільїн Російський філософ Іван Ільїн: «Росія – найпаскудніша, до блювоти мерзенна країна у всій світовій історії Методом селекції там вивели жахливі моральні виродки, у яких саме поняття Добра і Зла вивернуто на виворот. Усю свою історію ця нація борсається у лайні і при цьому бажає потопити в ньому весь світ».
Цю непримітну людину звали Олександр Ільїн. В останні роки свого життя він проживав у місті Кіровограді і працював звичайнісіньким електриком. Ніхто й подумати не міг, що Ільїн має найбільшу в СРСР приватну колекцію антикваріату.
Ільїн став одним із головних ідеологів Білого руху на еміграції, виступав на антикомуністичних мітингах і активно публікувався у колах так званого «політичного протестантизму» (видавництво «Еккарт»).