Значну роль формуванні самооцінки грають оцінки оточуючих і досягнення індивіда. Теоретично, самооцінка — це оцінювання людиною самого себе. Самосвідомість — не лише пізнання себе, а й відоме ставлення до себе: до своїх якостей та станів, можливостей, фізичних та духовних сил, тобто самооцінка.
Що таке самооцінка «Самооцінка – це сукупність уявлень людини про саму себе. Простими словами це те, як людина оцінює свої якості, здібності, наскільки сприймає свої сильні та слабкі сторони, відчуває свою цінність», — каже психолог.
Самооцінка формується у єдності двох складових її факторів: раціонального, що відображає знання людини про себе, і емоційного, що відображає те, як він сприймає та оцінює ці знання, в який загальний підсумок (а діапазон тут може бути дуже широкий – від віри у власну ідеальність до безоглядного самознищення.
Самооцінка – це уявлення людини про важливість своєї особистості, діяльності серед інших людей та оцінювання себе та власних якостей, почуттів, достоїнств та недоліків, вираження їх відкрито або навіть закрите. Самооцінка включає в себе вміння оцінити свої сили та можливості, поставитися до себе критично.