Дитина з СДВГ важко концентрувати увагу на те, що відбувається, відволікається, швидко переключається на нові подразники. Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю може призводити до значних порушень соціальної адаптації та нервово-психічного розвитку дитини.
Прояви СДВГ, як правило, помітні у дітей з 3–4 років, найвиразніші у 5 років. Симптоматика СДВГ посилюється у шкільні роки. До 14 років прояви СДВГ слабшають чи минають.
СДВГ – невиліковне захворювання Існують як фармакологічні, так і нефармакологічні підходи до корекції цього стану. Тому СДВГ як піддається лікуванню, а й підлягає терапії як порушення поведінки [1–4].
РДВГ (СДВГ) не лікується, проте потребує корекції, адже може сильно зіпсувати життя як самій людині, так і оточуючим. Дитині буде складно вчитися, спілкуватися з однолітками та знаходити друзів. У дорослому віці у нього виникатимуть проблеми з поведінкою, можуть виникнути залежності та порушення психіки.