Скорочення тривалості життя при аналізованому діагнозі найчастіше буває обумовлено відсутністю належної реабілітації та лікування. Це, у свою чергу, сприяє виникненню вторинних ускладнень та прогресу основного захворювання.
За даними різних авторів, середня тривалість життя хворих з легкою та середньоважкою формами ДЦП близька до середньої тривалості життя у загальній популяції, 70% хворих на ДЦП досягають вісімнадцятирічного віку [34, 48].
Із цього випливає, що «вилікувати» ДЦП неможливо, оскільки ми не можемо усунути причину рухового дефіциту – структурні порушення у центральній нервовій системі. Але наслідки цього пошкодження можна в різній (іноді значною мірою!) компенсувати.
Настає пошкодження або руйнування клітинних структур мозку, які відповідають за рухові, мовні чи когнітивні функції, і виникають ті чи інші форми дитячого церебрального паралічу В результаті дитина не може ходити, виконувати точні рухи, говорити і т.д.