Сором пов'язаний із відчуттям соціальної неприйнятності того, за що соромно. Для почуття сорому потрібні реальні чи передбачувані свідки того, за що соромно — ті, перед ким соромно. Без свідків почуття сорому не виникає, але може виникати почуття провини.
Зазвичай сором ховається за іншими проблемами: заниженою самооцінкою, самобичуванням, втомою від спілкування та складнощами у відносинах з близькими. А буває і так, що він маскується під гнів чи користь.
Сором відчувається в області діафрагми, дихання перехоплює. Тіло виявляється скутим і ви втрачаєте здатність мислити та діяти довільно. Захисна реакція повністю паралізує.
Відчуття сорому призводить до вироблення в гіпоталамусі надлишкової кількості кортиколіберину. Він у свою чергу впливає на гіпофіз, активуючи вироблення кортикотропного гормону, а у відповідь на це з надниркових залоз виділяється гормон стресу кортизол.