СДВГ має тенденцію передаватися у спадок. СДВГ немає відомих специфічних причин. Можливі причини СДВГ включають генетичні, біохімічні, сенсомоторні, фізіологічні та поведінкові фактори. До факторів ризику входять маса тіла при народженні < 1500 г, травма голови, дефіцит заліза
СДВГ виникає у дітей з порушенням будови та функціонування головного мозку, переважно у префронтально-стріо-таламо-кортикальних структурах (навкололобних ділянках кори та підкіркової області). Ці структури можуть пошкоджуватися в період вагітності, під час пологів та раннього дитинства.
РДВГ (СДВГ) не лікуєтьсяпроте потребує корекції, адже може сильно зіпсувати життя як самій людині, так і оточуючим. Дитині буде складно вчитися, спілкуватися з однолітками та знаходити друзів. У дорослому віці у нього виникатимуть проблеми з поведінкою, можуть виникнути залежності та порушення психіки.
Знижується енергозабезпечення лобових відділів головного мозку порівняно з іншими відділами, що клінічно проявляється зростаючими порушеннями уваги та поведінки. З домінуванням правої півкулі пов'язані афективні порушення та висока емоційна лабільність.