Розрізняють кілька видів асиметрії, спричинених аномаліями кісткових структур (кісток мозкового та лицьового відділів черепа, нижньої щелепи), хрящових тканин носа, вушних раковин, а також м'язової тканини обличчя.
Вона буває вроджена (аномалії розвитку кісток черепа, суглобів голови, м'язово-зв'язувального апарату та нервів), набута (наслідок травм та хвороб) та поєднана. Неврологи та косметологи розрізняють два типи патологічної асиметрії обличчя: Статичний (зміни видно у спокої).
Не буває людей із абсолютно симетричним обличчям. Різниця між лівою та правою половиною в 2-3 мм вважається нормою та візуально вона практично непомітна. Якщо цей показник вищий, асиметрія впадає у вічі і потребує лікування.
Асиметрія проявляється у двох феноменах: у розрізненні центру (ядра) і периферії та у розбіжності між означають і означають. Розрізнення ядра і периферії – універсалія мови, що проявляється у різних аспектах.