В місті Лонгір (архіпелаг Шпіцберген, Норвегія) діє закон, який забороняє вмирати з його території.
Тіла там не розкладаються, а муміфікуються. А згодом все закопане мерзлота виштовхує на поверхню. До могил приходять білі ведмедики – основні мешканці островів – і, пардон, з'їдають останки. Тому ховати тіла не можна – тільки урни з прахом.
Два дуже радикальні закони, прийняті людьми, які живуть у Лонгйірі, не дозволяють ні вмирати, ні народжувати на цій території. Причина, через яку не можна вмирати в поселенні, полягає в тому, що тіло неможливо закопати в сніг, а в землі воно дуже повільно розкладатиметься.
В ісламі прийнято ховати сидячи, оскільки вважається, що при зустрічі з ангелом людина має виглядати гідно. Якщо поховання здійснюється в мусульманській скриньці, копку могили та розміщення труни виконують таким чином, щоб голова покійного дивилася у бік Мекки.