Емоції розвиваються, коли мотивація стає надто сильною в порівнянні з реальними можливостями суб'єкта. Їхня поява веде до зниження рівня адаптації. Відповідно до цієї точки зору емоції – це страх, гнів, горе, іноді радість, особливо надмірна радість.
Про виникнення емоцій Ще в 1950-і роки Полем Маклейном, американським нейрофізіологом, було виявлено, що емоції виникають у спеціальних структурах мозку, які він називав лімбічними структурами. Це підкіркові утворення – мигдалина, перегородка мозку та інші.
Концепція емоційного тригера було введено Полом Екманом і означає зовнішній подразник, який і викликає емоцію. Таким зовнішнім подразником може бути і подія, і ситуація, і будь-який предмет, емоційно пов'язаний із нашим минулим досвідом.
Страх Страх – Найсильніша емоція, і вона експлуатується найчастіше. Страх пов'язаний з лімбічним відділом мозку, який, наприклад, є спільним у нас і ящірок. Тобто страх обходить раціональне мислення, оскільки є однією із трьох первинних психічних реакцій поряд з агресією (гнівом) та сексуальним потягом.