Таламус відіграє важливу роль у регуляції рівня свідомості, загального рівня збудження ЦНС, у регуляції концентрації уваги, зміни станів сну та неспання. Ядра таламуса мають безліч сильних двосторонніх взаємних зв'язків із корою великих півкуль головного мозку.
Таламус, іноді – зорові горби (лат. Thalamus; від ін.-грец. θάλαμος — «камера, кімната, відсік») — відділ головного мозку, що є великою масою сірої речовини, розташованої у верхній частині таламічної області проміжного мозку хордових тварин, у тому числі й людини.
Навпаки, пошкодження таламуса внаслідок травми, нейроінфекції, ішемічного чи геморагічного інсульту, або його ураження пухлиною, може призвести до летаргічного сну або коми.
hypothalamus, від ін.-грец. ὑπό 'під' і θάλαμος 'кімната, камера, відсік, таламус') — невелика область у проміжному мозку, що включає велику кількість груп клітин (понад 30 ядер), які регулюють нейроендокринну діяльність мозку та гомеостаз організму.