Алкогольні напої використовувалися для харчування, в медичних та ритуальних цілях, для винагороди та похоронних цілей. Напої для похоронних цілей зберігали в гробницях померлих для їх вживання в потойбіччя.
Легенда каже: вперше приготував і випив такий напій монах алхімік Валентіус. Протверезівши після сильного алкогольного сп'яніння, він заявив, що відкрив чудовий засіб, який робить зі старого юнака і додає бадьорості та сил.
Люди починають пити, щоб упоратися з невпевненістю в собі, страхом, тривожністю. Алкоголік – це людина, у якої хвора душа. Вона заражена вірусом страху та ненависті, ревнощів та образ, злості та розпачу. І алкоголь допомагає на якийсь час нейтралізувати ці руйнівні емоції, поринути в наркотичне забуття.
Найдавніші докази того, що людина самостійно готувала алкогольні напої, знайшли у Китаї. У стародавній посудині, вік якої 8500-9000 років, були виявлені сліди ферментації винограду, меду, рису та глоду. Судячи із складної рецептури, напої в Піднебесній готували вже задовго до зазначеної дати.