Галюцинації виникають при сильної втоми, вживання алкоголю, деяких психотропних речовин та при деяких психічних та неврологічних захворюваннях. Термін вперше був запроваджений Жаном-Етьєном Ескіролем у 1817 році.
При зорових галюцинаціях хворі бачать неіснуючі зображення та образи: туман, дим, блискавки, спалахи світла, тварин, міфічних персонажів. Тактильні галюцинації виявляються як відчуття дотику за відсутності будь-якої реальної стимуляції.
Як правило, зорові галюцинації є симптомом епілепсії, шизофренії, шизоїдного та шизотипічного розладу особистості, психотичної депресії, ПТСР, БАР (МДП), органічних церебральних захворювань чи соматогенних психозів.
При такому вигляді галюцинацій людина чує окремі звуки шуму, шипіння, гуркоту, дзижчання. Найчастіше зустрічаються найбільш конкретні звуки, пов'язані з певними предметами та явищами: кроки, стукіт, скрип половиць і таке інше.