Дисфункція гіпоталамуса – симптомокомплекс, що виражається у полігландулярній дисфункції з порушенням обмінних та трофічних процесів, менструального циклу та супроводжується порушеннями серцево-судинної та нервової систем. Діенцефальні синдроми, нейроендокринна дисфункція, гіпоталамічна дисфункція.
Порушення в роботі гіпоталамо-гіпофізарної системи або гіпогонадотропний гіпогонадизм – захворювання, пов'язане з гіпоталамо-гіпофізарною недостатністю та проявляється затримкою статевого розвитку та недостатнім виробленням гормону естрогену. Найчастіше це захворювання виникає внаслідок генетичних аномалій.
Симптоми гіпоталамічного синдрому
- відчуття слабкості;
- збільшення чи зниження маси тіла;
- гіпертонія;
- підвищене слино- та потовиділення;
- поганий апетит та сон;
- різкі перепади настрою;
- коливання пульсу;
- біль у серці;
При ураженні гіпоталамуса можуть бути нецукровий діабет, порушення терморегуляції, апетиту та сну. При крововиливах на пухлину гіпофіза може розвиватися синдром гострого гіпопітуїтаризму з різким головним болем, колапсом, менінгеальними симптомами, раптовим зниженням зору.