(Підготовлений для системи КонсультантПлюс, 2023) Критерієм для встановлення ІІ групи інвалідності є порушення здоров'я людини з III ступенем виразність стійких порушень функцій організму (в діапазоні від 70% до 80%), обумовлене захворюваннями, наслідками травм або дефектами (п. 12 додатка).
Аналіз показує, що відчутна різниця між 2 та 3 групами інвалідності полягає в здатності до нормальної життєдіяльності. Технічні засоби реабілітації дозволять інтегруватися у суспільство та вести комфортний спосіб життя.
Інвалідами третьої групи визнаються люди, які мають порушення здоров'я середньої тяжкості, які обмежують життєдіяльність особи. Причиною дисфункцій можуть бути дефект, травма, захворювання.
Підставою для встановлення ІІІ групи інвалідності є стійкі, помірної тяжкості, функціональні порушення в організмі. Ці порушення обумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими дефектами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності, зокрема працездатності.