Вегетативний стан (також вегетативне життя) – відсутність можливості до мимовільної психічної активності (декортикація) через велике ушкодження або дисфункцію півкуль головного мозку зі збереженням діяльності діенцефальної області та стовбура мозку, що зберігають вегетативні та рухові рефлекси.
І третій варіант – проміжна стадія, коли ушкодження мозку дуже важке, але організм виживає, зберігає життєві функції, хоч і без відновлення свідомості. Цей стан називають вегетативним, у перекладі з англійської – стан овочів.
У 70-х роках хотіли просто пояснити, що у людини відсутня кортикальна функція (вища психічна свідомість), але зберігаються функції вегетативної нервової системи, такі як ковтання, дихання, терморегуляція. І за рахунок цього з'явився термін "вегетативний стан".
У пацієнтів відсутнє усвідомлення себе і вони можуть взаємодіяти з навколишнім середовищем лише за допомогою безумовних рефлексів. Судомна активність може бути присутньою, але не бути клінічно вираженою. Традиційно, вегетативний стан, що триває > 1 місяць, Вважається стійким вегетативним станом.