Значення відчувати чи висловлювати, виявляти обурення, гнів із приводу чогось ◆ Пошуки м'яча тривали надовго. Вже почав накрапувати дощик. — Ось запулив, — обурювався Вася.
Вона щиро обурювалася, побачивши несправедливість в одязі милосердя і найжорстокішого свавілля, що видається за лагідну благостиню.. – Невже? – Відрізала вона, все ще обурюючись, що він, як і все до нього, судить її виключно по зовнішності.
ressentiment /rəsɑ̃timɑ̃/ «обурення, злопам'ятність, озлоблення») — почуття ворожості до того, кого суб'єкт вважає причиною своїх невдач («ворогом»), безсила заздрість, «тяжка свідомість марності спроб підвищити свій статус у житті чи суспільстві».
Утворено приставковим способом від втраченого дієслова — «бути задоволеним».