РУХ, -я, порівн. 1. Зміна становища предмета чи його частин, переміщення; стан, протилежний нерухомості, спокою. Обертальний рух.
Рух поняття, що охоплює у найзагальнішому вигляді всяку зміну та перетворення; в механіці – зміна становища в часі та у просторі.Схожі
- ковзання, підйом, ухил, крен
- обертання, циркуляція, струм
- посмикування, ворушіння, тремтіння, подих, копошення, метушня
- хід, хода, біг, біг
- обертання, переміщення, зміщення, прецесія
- помах, удар, фінт, мах, маневр
Значення слова "рух" Обертальний рух. Коливальний рух. Ритмічний рух. Почати рух.