Для нього характерно наявність мовних кліше, загальноприйнятої форми викладу, стандартного викладу матеріалу, широке використання термінології та номенклатурних найменувань, наявність складних не скорочених слів, абревіатур, віддієслівних іменників, переважання прямого порядку слів.
Отже, можна виділити три особливості функціонального стилю: 1) кожен функціональний стиль відбиває певну сторону життя, має особливу сферу застосування, своє коло тем; 2) кожен функціональний стиль характеризується певними умовами спілкування – офіційними, неофіційними, невимушеними тощо.
В основі класифікації стилів лежать екстралінгвістичні фактори: сфера застосування мови, обумовлена нею тематика та цілі спілкування. Сфери застосування мови співвідносяться з видами діяльності, що відповідають формам суспільної свідомості (наука, право, політика, мистецтво).
Існування функціональних стилів обумовлено багатством мови, наявністю розвиненої синонімічної системи у сфері лексики, морфології, синтаксису. Чим багатшими є синонімічні ресурси мови, тим більше можливостей для різних способів передачі інформації.