До елементів екстрапірамідної системи, розташованої у великих півкулях та стовбурі головного мозку, відносять: базальні ядра, червоне ядро, дах мозку, чорну субстанцію, ретикулярну формацію та мозок.
Відповідно до американської класифікації DSM-IV всі екстрапірамідні рухові розлади, пов'язані з прийомом нейролептиків, можна розділити на паркінсонізм, гостру дистонію, гостру акатизію та пізні дискінезії. До екстрапірамідних розладів відносять також злоякісний нейролептичний синдром.
Екстрапірамідні розлади – це ряд синдромів, які характеризуються надмірними рухами або, навпаки, їх недостатньою кількістю та активністю. У світовій практиці цей термін сходить на «ні», замінюючись описовими характеристиками розладів як «гіперкінетичні» та «гіпокінетичні».
Таким чином, екстрапірамідна система розташовується від кори до нижніх відділів спинного мозку і є довгу колонку нервових клітин з великою кількістю нервових волокон протягом усього головного і спинного мозку.