Синдром гіперзбудливості – це функціональний розлад, для якого характерна поява соматовегетативних порушень та підвищеної нервової збудливості. Перші ознаки хвороби виявляються у новонароджених та дітей 1-2 роки життя. У дітей старше 3 років патологію виявляють набагато рідше.
У дитини спостерігаються спалахи гніву, істерики, що виникають на рівному місці, швидка зміна настрою. Діти схильні до хуліганської поведінки. Їм складно сфокусувати свою увагу на чомусь одному тривалий час. Немовлята при гипервозбудимости дуже погано сплять, можуть довго кричати, плач їх монотонний.
Лікування синдрому гіперзбудливості у дітей ЛФК; Плавання; Фізіотерапія; фітотерапія (седативні збори);
Підвищена нервова збудливість зазвичай розвивається, якщо людина схильна до частих стресів, недосипання, роздратування і нервозності. Усе це може виражатися у частих конфліктних ситуаціях із оточуючими людьми.