Генералізований тривожний розлад характеризується надмірною тривогою та занепокоєнням з приводу різних життєвих ситуацій або подій, присутніми у більш ніж половині днів протягом ≥ 6 місяців.
ГТР виникає, коли захисні механізми людського організму не витримують стресових ситуацій і перекриваються моральною та невротичною тривогою. Соціокультурна модель. На тривогу схильні люди, які живуть дійсно в нездорових і небезпечних умовах для фізичного та психічного стану.
Пацієнти з тривожним розладом особи уникають соціальної взаємодії, у тому числі в робочих ситуаціях, через страх критики або неприйняття, а також у таких ситуаціях: Вони можуть відмовлятися від просування в кар'єрі через побоювання критики з боку колег. Вони можуть уникати зустрічей.
Для лікування генералізованого тривожного розладу (ГТР) можуть використовуватися як транквілізатори (в основному бензодіазепінового ряду), так і антидепресанти. Особливого значення в лікуванні ГТР належить алпрозоламу (ксанакс, кассадан), який поєднує властивості транквілізатора і антидепресанту.