Міміка (від ін. -грец. μιμικός «мімічний, акторський», далі з μιμέομαι «наслідувати») — «виразні рухи м'язів особи, які є однією з форм прояву тих чи інших почуттів людини» або «Руху мускулатури в координованих комплексах, що відображають різноманітні психічні стани людини» (Л.І.
Руки, заховані у кишенях, – спроба приховати, невпевненість у собі. Рука, стиснута в кулак, – концентрація уваги, самоствердження. Потирання рук означає приплив позитивних емоцій та задоволеність. Рух рук, що закриває очі чи обличчя, – це прагнення щось приховати, уникнути розмови.
Міміка – це відображення емоційних реакцій людини. Описується понад 20 000 виразів обличчя. Міміка допомагає людині передавати настрій та своє ставлення до того, що він говорить та чує. Жести під час спілкування несуть багато інформації; у мові жестів, як і мовленнєвому, є слова, речення.
Мімічні висловлювання несуть понад 70% інформації, тобто очі, погляд, обличчя людини здатні сказати більше, ніж сказані слова. Лоб, брови, рот, очі, ніс, підборіддя – ці частини обличчя виражають основні людські емоції: страждання, гнів, радість, здивування, страх, огида, щастя, інтерес, сум і т.д.