"Почуття неповноцінності" – поняття, яке зараз міцно увійшло в мову наших сучасників, на початку 20-го століття було введено в арсенал психологічної науки
, і позначає відчуття людиною своєї слабкості, неспроможності. Адлер вважав, що почуття неповноцінності виникає у дитинстві.
Симптоми комплексу неповноцінності
- страх людей, рідкісні контакти з оточуючими людьми;
- постійні розмови про свої страждання, спрямовані на привернення уваги;
- зайва вразливість, чутливість;
- надмірна зарозумілість;
- постійна напруга;
- неоднозначне ставлення до компліментів на свою адресу;
Подібні
Комплекс неповноцінності може виникнути через психологічні травми, дискримінацію, невдачі і з інших причин. Цей стан суттєво впливає на самопочуття та поведінку людини, і в деяких випадках може навіть призвести до розвитку депресії.
Комплекс переваги — захисний механізм психіки, у якому виникає відчуття власної переваги, викликане прихованим почуттям неповноцінності. Термін уперше вжив австрійський психолог Альфред Адлер.