σύναψις, від συνάπτειν — з'єднання, зв'язок) місце контакту між двома нейронами або між нейроном і ефекторною клітиною, що одержує сигнал. Служить передачі нервового імпульсу між двома клітинами, причому у ході синаптичної передачі амплітуда і частота сигналу можуть регулюватися.
Синапс – це місце контакту між двома нейронами або між нейроном та клітиною робочого органу. Головними елементами синапсу є мембрани двох клітин (пресинаптична та постсинаптична мембрани) та простір між ними (синаптична щілина).
Синапс – спеціалізований контакт між нервовими клітинами (або нервовими та іншими збудливими клітинами), що забезпечує передачу збудження із збереженням його інформаційної значущості. За допомогою синапсів нервові клітини поєднуються в нервові мережі, які здійснюють обробку інформації.
1) центральні синапси; 2) периферичні синапси. Центральні синапси лежать у межах центральної нервової системи, а також знаходяться у гангліях вегетативної нервової системи.