Транзиторні тики. Як правило, це моторні, ізольовані тики (повторюється один рух, наприклад, моргання), тривають вони кілька місяців, але не більше року. Виникають у дітей у періоди емоційної напруги та проходять самі, не вимагаючи лікування. Хронічні тики зазвичай тривають понад 18 місяців.
Зазвичай тики, що виникли у дітей 6-8 років, після терапії проходять безвісти. Раннє початок тиків (3-6 років) характерне для тривалого їх перебігу, аж до підліткового періоду, коли тики поступово зменшуються. Якщо тики з'явилися до 3 років, вони зазвичай є симптомом якогось важкого захворювання.
Тики виникають переважно у дитячому – дошкільному чи молодшому шкільному – віці. Провокуючими факторами часто виступають високі розумові навантаження, психоемоційна напруга, несприятлива психосоціальна обстановка у школі та/або вдома (конфлікти з однокласниками, сварки батьків).
Відповідно до міжнародних протоколів у більшості випадків тики не лікують за допомогою медикаментозної терапії. Це з періодичністю їх прояви. Медикаментозні препарати призначаються лише у випадках, коли тики завдають пацієнтові значний фізичний чи психологічний дискомфорт.