Розумовою відсталістю називають групу станів, зумовлених вродженим чи рано набутим недорозвиненням психіки з вираженою недостатністю інтелекту. У хворих відзначається порушення когнітивних, мовленнєвих, моторних та соціальних здібностей. Термін «олігофренія» у наші дні використовується дедалі рідше.
Легкий ступінь розумової відсталості (дебільність). Розлад, як правило, виникає через затримку розвитку або внутрішньоутробного ураження головного мозку. Особи з легкою розумовою відсталістю мають коефіцієнт інтелекту IQ від 50 до 70. Їхній рівень читання, письма та математичних навичок обмежений 3-6 класом.
Багато державних установ, комісій, «фахівців» часто ставлять 4-5 річній дитині діагноз розумова відсталість, ставлячи при цьому штамп на дитину та її сім'ю.
Розумову відсталість чи олігофренію визначають як порушення психічного розвитку на різних сферах: інтелектуальної, пізнавальної, емоційної, що призводить до соціальної дезадаптації. Патологія проявляється у віці до 3 років, коли дитина зупиняється у розвитку, у неї виникає недоумство.