М'язова гіпотонія (м'язовий гіпотонус) стан зниженого м'язового тонусу (ступеня напруги м'яза або його опору руху), часто у поєднанні зі зниженням м'язової сили (парезом).
Тонус (грец. τόνος – "напруга") – стан тривалого стійкого збудження нервових центрів та м'язової тканини, що не супроводжується втомою. Тонус визначається природними властивостями м'язів та впливом нервової системи.
Іноді в дітей віком виявляється знижений м'язовий тонус — гіпотонус. Він безпосередньо пов'язаний із функціонуванням центральної нервової системи (ЦНС). Гіпотонус проявляється як відсутність певної реакції з боку м'язової системи на різні стимули зовнішнього середовища.
Прискорюють цей процес стреси, несприятливі зовнішні чинники та малорухливий спосіб життя. Також м'язова гіпотонія може супроводжувати вроджені та набуті захворювання (поліомієліт, неврити, ревматизм, патологія надниркових залоз тощо).