З боку фізіології – при страху в кров вкидається гормон адреналін, він виділяється наднирковими залозами, викликаючи реакцію боротьби або втечі, будь-які загрози фізичної цілісності, травми, життя стимулюють виділення адреналіну. Далі відбувається підвищення вмісту глюкози у крові.
І неважливо, чого боїться людина — смерті, бактерій, осіб протилежної статі чи павуків — людський організм на реальну чи уявну загрозу реагує завжди однаково: частішають серцебиття та дихання, розширюються зіниці, гальмується активність травних залоз, підвищується рівень напруги м'язів.
Гормони страху Коли ми боїмося, відбувається вироблення певних специфічних гормонів, і навіть особливих молекул, які називають пептиди. Найвідоміші гормони – це адреналін («гормон кролика») та норадреналін («гормон лева»).Схожі
Реакція страху починається в області мозку, що називається мигдалеподібним тілом (мигдалина). Це ключова структура мозку в нейробіології страху та в обробці емоцій страху, гніву. Вона поширює сигнали по всьому тілу для підготовки до кращого захисту або реакції втечі, так званий ефект «Бийся, замри чи біжи».