Затримка дихання на видиху змінює циркуляцію крові, підвищує концентрацію вуглекислого газу в крові, температуру тіла, обмін речовин та потовиділення, зменшує частоту серцевих скорочень (ЧСС), покращує розумову діяльність, інтуїцію, травлення, роботу залоз внутрішньої секреції та нервової системи.
Якщо організм не може позбутися вуглекислоти через легені, то починає зростати її концентрація в крові. За цим можуть слідувати дезорієнтація та м'язові спазми, прискорене серцебиття і, можливо, втрата свідомості та смерть.
Чим довше триває затримка дихання, тим більше накопичується в крові вуглекислого газу, а вміст кисню знижується. Дослідники припустили, що за таких умов робота головного мозку може змінитися: знизиться швидкість реакцій та розумових процесів, погіршиться увага.
Після затримки дихання на вдиху (проби Штанге) сталося достовірне збільшення систолічного артеріального тиску, систолічного об'єму, МОК та електропровідності шкіри, після затримки дихання на видиху (проби Генча) збільшилися систолічний артеріальний тиск та електропровідність шкіри.