Віддалені наслідки ЧМТ – це хронічні прогресуючі стани, що характеризується наявністю неврологічних проявів (парези, паралічі, порушення мови, координації та ін.), розвитком психічних та когнітивних розладів, порушенням циркуляції ліквору (з розвитком гідроцефалії та внутрішньочерепної гіпертензії), …
Травматичні ушкодження головного мозку є фізичне ушкодження тканини мозку, що веде до тимчасового чи постійного порушення функції мозку. Діагноз ставлять на підставі клінічних даних та підтверджують методами візуалізації (насамперед КТ).
Тимчасові періоди в процесі відновлення після ЧМТ Травматична хвороба головного мозку має фазовий характер: 3 дні – найгостріша фаза; 3 тижні – гостра фаза; після 3 тижнів – проміжний період. Найбільш оптимальний початок реабілітаційного лікування – 1 місяць з моменту травми.
Основними клінічними формами черепно-мозкової травми є струс мозку, забиття мозку (легкого, середнього та тяжкого ступеня), дифузне аксональне пошкодження мозку та здавлення мозку. Струс головного мозку відзначається у 60-70% постраждалих.