дослідження крові, мокротиння, дослідження функції дихання (спірометрія із пробою); ЕКГ; ВІДЛУННЯ-КГ, рентген грудної клітки або КТ легень, можуть знадобитися більш спеціалізовані дослідження: бронхоскопія, сцинтіографія легень, біопсія легеневої тканини.
Найчастіше у пульмонології використовують такі види лабораторної діагностики: Мікробіологічні аналізи мокротиння, мазків із зіва, носової порожнини, змивів із трахеї. Тести дозволяють виявити збудника захворювання та оцінити його чутливість до антибіотиків, щоб підібрати найбільш ефективний препарат.
На прийомі лікар-пульмонолог з'ясує скарги, історію захворювання, проведе огляд, виконає спірометрію (дослідження функції зовнішнього дихання) із лікарським препаратом. Якщо буде потрібно, лікар призначить лабораторні аналізи та лікування відповідно до діагнозу захворювання.
Пацієнту необхідно мати при собі:
- всі раніше зроблені рентгенограми легень
- загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою
- біохімічний аналіз крові
- ЕКГ
- ЗПГ (проба з бронхолітиком)
- загальний аналіз мокротиння + ВК.