До них відносяться: певний рівень розвитку пізнавальних інтересів, готовність до ухвалення нової соціальної позиції, самооцінка, наявність опосередкованої шкільної мотивації (бажання вчитися), а також достатній розвиток інтелектуальної сфери, рівня спілкування та довільної поведінки.
Складовими компонентами психологічної готовності до навчання у школі є мотиваційна, соціально-особистісна, інтелектуальна та емоційно-вольова готовність.
Соціально-психологічна готовність до школі: Вміння спілкуватися з однолітками та дорослими(дитина легко вступає в контакт, не агресивний, вміє знаходити вихід із проблемних ситуацій спілкування, визнає авторитет дорослих). Вміння прийняти навчальне завдання (уважно слухати, у разі потреби уточнити завдання).
Основним критерієм психологічної готовності до школи є новоутворення «внутрішня позиція школяра», що являє собою нове ставлення дитини до навколишнього середовища, що виникає в результаті сплаву пізнавальної потреби та потреби спілкування з дорослим на новому рівні.