По М. Д. Левітову, психічний стан – Це «цілісна характеристика психічної діяльності за певний період часу, що показує своєрідність перебігу психічних процесів залежно від предметів, що відображаються, і явищ дійсності, що передує стану та властивостей особистості».
Психічні стани можуть бути нормальними (сон, неспання та ін.) та психопатологічними (що відхиляються від норми). Їх також називають психічними та поведінковими розладами. Психопатологічні стани по Мясищеву можуть бути ендогенними та психогенними.
Виходячи зі швидкості виникнення, інтенсивності та тривалості, стану можна розділити так:
- Настрій
- Афект
- Фрустрація
- Стрес
- Пристрасть
Усе психічні стани пов'язані з нейродинамічними особливостями вищої нервової діяльності, взаємодією лівої та правої півкуль мозку, функціональними зв'язками кори та підкірки, взаємодією першої та другої сигнальних систем та в кінцевому рахунку з особливостями психічної саморегуляції кожного індивіда.