Властивість дитячого розуму сприймати все конкретно, буквально, невміння піднятися над ситуацією та зрозуміти її загальний, абстрактний чи переносний зміст – Одна з основних особливостей дитячого мислення. Особливо яскраво вона проявляється щодо таких абстрактних шкільних дисциплін, як математика чи граматика.
Більшість характерних рис дитячої логіки Піаже пов'язував з поняттям егоцентризм. Егоцентризм – це особлива пізнавальна позиція дитини по відношенню до зовнішнього світу. Усі об'єкти та явища зовнішнього світу дитина віком до 7-8 років розглядає виключно зі свого погляду, з позиції «Я знаю».
Інфантилізм (від лат. infantilis – дитячий) – особливість у розвитку, збереження у поведінці чи фізичному вигляді рис, властивих попереднім віковим етапам. Термін використовується як щодо фізіологічних, і психічних явищ.
Для дітей раннього віку властивий наочно-дієвий тип мислення, у молодшому дошкільному віці формується наочно-образний тип, а старшому дошкільному віці дитині відкривається словесно-логічний тип мислення (хоча провідним залишається образне мислення).