Розумова відсталість — стан затриманого чи неповного розвитку психіки, що у першу чергу характеризується порушенням здібностей, які у період дозрівання і забезпечують загальний рівень інтелекту, тобто когнітивних, мовних, моторних і спеціальних здібностей.
психічний недорозвинення різного ступеня виразності; недорозвинення як інтелектуальної діяльності та особистості хворого, а й психіки загалом; ознаки недорозвинення як мислення, а й сприйняття, пам'яті, уваги, емоційно-вольової сфери та інших.; недостатня здатність до узагальнення та абстракції.
Легкий ступінь розумової відсталості (дебільність). Розлад, як правило, виникає через затримку розвитку або внутрішньоутробного ураження головного мозку. Особи з легкою розумовою відсталістю мають коефіцієнт інтелекту IQ від 50 до 70. Їхній рівень читання, письма та математичних навичок обмежений 3-6 класом.
Причини розумової відсталості. відсутність матері або людини, що її замінює, недолік догляду, погане харчування, тяжкі захворювання, інтоксикації.