Він стверджував, що особистість складається з трьох основних компонентів: "Воно" (Ід), "Я" (Его) і "Над-Я" (Суперего). "Воно" – найбільш примітивний компонент, носій інстинктів, "вируючий котел потягів". Будучи ірраціональним та несвідомим, "Воно" підкоряється принципу задоволення.
В якості методу лікування класичний психоаналіз Фройда позначає специфічний тип терапії, при якому «аналізант» (аналізований пацієнт) вербалізує думки, включаючи вільні асоціації, фантазії та сни, на підставі чого аналітик намагається зробити висновок про несвідомі конфлікти, які є причинами.
Відсилання до Фрейда, найчастіше, має на увазі під собою якась помилкова дія, неусвідомлено вчинена замість задуманої, але яка відкрила справжні мотиви людини: застереження, заміщення слів, описки, очитки, усміхнення та інші помилки подібного виду.
Фрейдизм (англ. Freudianism, також називається «ортодоксальний психоаналіз» та «фрейдизм-лаканізм») — напрям у глибинній психології, названий на ім'я австрійського психолога Зигмунда Фройда. Фрейдизм є першим і одним із найвпливовіших напрямів у психоаналізі.