Найчастіше анекдоту властиво несподіваний смисловий дозвіл у самому кінці, який і породжує сміх. Це може бути гра слів чи асоціації, які потребують додаткових знань: соціальних, літературних, історичних, географічних тощо. буд. Тематика анекдотів охоплює майже всі сфери людської діяльності.
Це зв'язано з тим що у телевізійному фільмі голос Копеляна за кадром зазвичай розповідає про події, що відбуваються саме в минулому часі, причому нерідко озвучуючи і думки головного героя (Звідси стійка анекдотична фраза «здогадався Штірліц»).
Жарт є мікротекст, що функціонує в макротексті і не існує поза ним. Жарт виникає спонтанно у конкретній комунікативній ситуації. Текстотипанекдот– Малоформатний самодостатній текст з несподіваною і дотепною розв'язкою.
Першу книгу анекдотів написав візантійський письменник Прокопій Кесарійський, хоч він про це і не знав. Назва анекдоту — «не вийшло» — через 400 років привласнив його твору укладач візантійської енциклопедії.