Існує традиція розглядати лірику як зосередженість поета на своєму індивідуальному внутрішньому житті. Таким чином, лірику трактують як «сповідальну творчість», як «самовираження» та «саморозкриття».
Для лірики характерна підвищена емоційність, психологічна зацікавленість, що зображує в зображуваному. Сюжет як побудований ланцюг подій лірику цікавить мало, лірична свідомість прагне відобразити не самі події, а ставлення до них.
До ліриці відноситься рід музичних творів, де переважає емоційна складова. Ліричними можуть бути твори різних музичних жанрівважливо, щоб вони викликали у слухача інтенсивне співпереживання на глибинному емоційному рівні.
Лірика не відноситься до опіатів, а тому дія медикаменту дещо відрізняється від героїну та його синтетичних аналогів. Наркотичного ефекту після вживання 300-600 мг речовини доводиться чекати довго – лише за 2-3 години людина відчуває довгоочікувану ейфорію.