Опис Зазвичай когнітивно–поведінкова терапія передбачає, що зміна дезадаптивного мислення призводить до зміни поведінки та афекту, але недавні її модифікації підкреслюють зміни щодо людини до неадаптивного мислення, а чи не зміни у самому мисленні.
Терапія заснована на спільній роботі терапевта та пацієнта. Терапевт не вчить пацієнта, як йому думати правильно, а разом з ним розуміється на тому, допомагає йому звичний тип мислення або заважає. Запорука успіху — активна участь пацієнта, який має не лише працювати на сеансах, а й виконувати домашні завдання.
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) допомагає людям виявляти та змінювати неефективні звички, пов'язані з мисленням, поведінкою, відносинами з іншими, та замінити їх на більш корисні.
Поведінкова психотерапія являє собою директивну та структуровану форму психотерапії. Її етапами є аналіз поведінки, визначення етапів, необхідні корекції поведінки, поступове тренування і відпрацювання нових навичок поведінки, але в основі коректних звичок поведінки у житті.